Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 108" Дніпровської міської ради

 






"202-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка"


Творчість Тараса Шевченка очима дітей

 

Ім’я його відоме в усьому світі. Поетичні твори Великого Кобзаря вважають основою сучасної української літератури і мови. Цей геній української нації уособлює в собі дух свободи і відродження, національну свідомість і патріотизм. Постать і культурний спадок Тараса Шевченка приваблює ще й тим, що його вважають одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Тарас Григорович працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів.

         Саме ця грань таланту Тараса Шевченка є близькою учасникам Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої» в номінаціях образотворче та декоративнохужиткове мистецтво. Обласний етап конкурсу, зокрема відкриття виставки робіт учасників, відбулося 22 січня цього року в приміщенні КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей».

Тематика заходу – «Ідея соборності України: творчість Тараса Шевченка; народ, суспільство, держава, родина. Минуле, сучасне і майбутнє».

         Виставку робіт учасників зазначеного конкурсу відкрито в день Соборності України не випадково. Цього дня у1919 році проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Слово «соборність» означає єдність і згуртованість – саме ці ідеї проповідував у своїй творчості і Тарас Шевченко.

         Організатори конкурсу – головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад Київської обласної ради «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини», Комунальний заклад Київської обласної ради «Білоцерківський краєзнавчий музей».

         На виставці образотворче мистецтво було представлено роботами, виконаними в техніках акварелі, графіки, олії тощо. Декоративно-ужиткове мистецтво – декоративним розписом, виробами з бісеру, солоного тіста, природного матеріалу, в техніках макраме, квіллінг, вітраж, витинанка, різьблення по дереву, аплікація з соломки тощо. Різноманіття експонатів виставки були об’єднані однією темою, однак це не обмежило юних творців – учасників виставки: у кожного з них власне бачення теми і свій спосіб його втілення. Для когось творчість Великого Кобзаря – це фольклорні мотиви, романтика козацької доби, тепло і сила материнських почуттів. Однак в окремих роботах відчувається глибока скорбота поневоленого українського народу, готовність рішуче боротися за свою свободу та національні ідеї.

    Тарас Григорович Шевченко – видатний український письменник та поет, чия творчість зробила його не багато не мало, а символом українського народу та однією з головних колон, на якій тримається вся наша українська культура. Так, всі ми з вами ще із шкільної лавки добре знаємо Шевченка саме як письменника, поета, та от трошки призабули про те, що Тарас Григорович був не лишень геніальним письменником, а і не менш геніальним художником. Художня спадщина Тараса величезна – збереглось 835 творів, картин, портретів, гравюр на різні теми, написані протягом різних періодів життя великого Кобзаря. Ще понад 270 художніх творів вважаються втраченими, нажаль. У сьогоднішній статті маю намір познайомити вас із цією значно менш висвітленою стороною творчості видатного українця, познайомити вас із Шевченком-художником.

     Потяг до живопису та малювання у Шевченка був з самих ранніх років його життя, ще будучи зовсім маленьким Тарас любив розмальовувати крейдою стіни хати, стіл, лавки, різними дивними чудернацькими візерунками, також з насолодою малював людей, тварин, пейзажі. Якось намалював п’яного дяка Богорського, в якого перебував на вихованні з 13 років, після смерті своїх батьків. Дяк образився на свій портрет і покарав юного художника. Згодом Шевченко втікає від дяка-самодура, а оскільки тяга до живопису перетворилась на незгасну пристрасть, Тарас цілеспрямовано шукає у навколишніх селах вчителя-маляра. І знаходить – спершу стає учнем диякона Ефремова, а згодом вчиться малярству ще в багатьох різних майстрів.

    У 1828 році Шевченко стає наймитом Павла Енгельгарда, багатого росіянина дворянського походження. Енгельгарди були своєрідними тогочасними олігархами, адже їхня родина входила у четвірку найбагатших українських сімей. Павло Енгельгард запримітив талановитого хлопця і вирішив зробити з нього свого придворного живописця (тоді то було модно) і спершу взяв його з собою у мандрівку до Вільно, де Шевченко ймовірно навчався у професора малювання Віленського Університету Рустемеса.